Під вегето — вісцеральними порушеннями у новонароджених мають на увазі широкий спектр морфологічних і функціональних порушень в багатьох органах і системах, що позначаються, як соматоневрологічні, нейросоматичні та нейроендокринні.
Однією з причин вегето –вісцерального синдрому є ураження або незрілість перинатальної нервової системи в період внутрішньоутробного розвитку або після народження малюка до 7 діб.
Нервова система дитини до моменту народження не встигла сформуватися до кінця і вплив таких чинників, як нестача кисню, родові травми, прийом лікарських засобів мами в момент лактації або вагітності, шкідливі звички мами, порушення мікроклімату малюка, можуть привести до її ураження.
Синдром вегето-вісцеральних дисфункцій відносять до відновного періоду енцефалопатії, коли на тлі стихання неврологічних порушень, нормалізації м’язового тонусу і рефлекторної сфери, вегетативні порушення виступають на перший план та домінують в клінічній картині.
При синдромі вегето-вісцеральних дисфункцій у дитини — «мармуровий» малюнок шкіри, може бути тимчасовий ціаноз, порушення судинного тонусу і терморегуляції, дискінезії шлунково-кишкового тракту.
Дихальні порушення поєднуються з серцево-судинними – стани брадіпное і періодичними апное, або відповідно тахікардія і тахіпное і з лабільністю судинного тонусу.
Порушенням терморегуляції проявляється у вигляді тривалого субфебрилітету, перекручення характеру температурної кривої (ранкова вище вечірньої). Можлива також локальна гіпотермія (холодні кінцівки при нормальній температурі тіла).
Дискінезії шлунково-кишкового тракту проявляється дисрегуляцією сфінктрів, порушенням моторики шлунково-кишкового тракту. Може спостерігатися гіпер- та гипомоторна дискінезії кишечника, різні порушення функції сфінктерів. Часто зустрічаються такі форми дисфункцій шлунково-кишкового тракту, як персистирующие блювоти і зригування.
Блювоти та зригування можуть бути, також, обумовлені відсутністю гальмування моторики шлунка під час і відразу після годування. До синдрому зригування та блювоти може привести також пилороспазм, рідше – дуоденоспазм. Все це може привести до частих зригуваь, гастро езофагального рефлексної хвороби, езофагіту, аспіраційного синдрому. Підвищене газоутворення, схильність до зриву стільця (пронос або закрепи), дисбактеріоз, недостатність ферментів травних залоз, це так само прояви синдрому вегето — вісцеральних порушень.
Вегето-вісцеральні дисфункції це легкі функціональні зміни, які не супроводжуються серйозними порушеннями гомеостазу і основним методом лікування є немедикаментозне:
-Дозволити збльовувати дитині.
-Тримати вертикально після їжі протягом 30 хвилин.
-Годувати невеликими порціями. Впоратися з коліками допоможе укропна вода, з розладами дихання – масаж, з розладами терморегуляції – масаж, плавання, при наявності проблем зі шкірою – дотримання правил особистої гігієни, закалювання, адекватний температурний режим.
Профілактика розвитку синдрому вегето — вісцеральних порушень повинна проводиться на декількох рівнях, включаючи підготовку до вагітності, правильне лікування станів у вагітної, а найголовніше це корекція станів у малюка.
Потрібне обов’язкове спостереження педіатра та консультація невролога для виключення захворювань не функціонального характеру, які можуть проявлятися комплексом симптомів, характерних вегето-вісцеральних дисфункцій.