Пациентам
Епілепсія — гетерогенна група захворювань, які характеризуються повторними, спонтанно виникаючими припадками. Епілептичний припадок є основним симптомом епілепсії і клінічним проявом гіперсинхронних розрядів у нейронах головного мозку.
До обов’язкових умов розвитку будь-якої форми епілепсії належить формування (внаслідок спадкової схильності і/чи екзогенних факторів) патофізіологічного феномену — епілептичного вогнища і/чи епілептичної системи (група нейронів, здатних до самозбудження і поширення гіперсинхронних розрядів).
Лікування епілепсії розпочинається за умови достовірності встановленого діагнозу.
До основних принципів лікування епілепсії й епілептичних синдромів відносять: індивідуальність, комплексність, безперервність, тривалість, спадкоємність.
Паралельно з медикаментозною терапією проводять соціально-педагогічну реабілітацію з метою пристосування хворої дитини до життя в сім’ї та суспільстві (підвищення якості життя), до яких належать різні методичні прийоми вдосконалення недостатніх функціональних систем з раннього віку та при появі хворобливого стану: розвиток сенсорних відчуттів; рання соціалізація через навчання та реалізацію навичок самообслуговування та мотивації рухів; розвиток когнітивної сфери через формування маніпулятивної та сюжетно-рольової гри; формування здібностей до зміни стереотипу життя дитини, навчання її «особистою зайнятістю» для попередження виникнення припадків.
Проводять підбір індивідуальних програм навчання; варіабільність форм та програм навчання залежно від можливостей дитини та її хворобливого стану; профорієнтація з попередньою психологічною підготовкою сім’ї та підлітка до деяких професійних обмежень; просвітницька робота в дитячих закладах та школах з питань особливостей навчання та поведінки дітей з епілептичними припадками.
Соціальна адаптація дитини: створення системи відносин з дитиною в сім’ї, як рівноцінним партнером, а не «інвалідом»; зміна стереотипу життя дитини з розширенням її світогляду, спрямованість на позитивну психосоціальну адаптацію; залучення її до культурних та соціальних справ; налагодження контактів з дітьми; створення міжвідомчих програм навчання та соціальної реабілітації; психологічно-педагогічні консультації для батьків з питань навчання та соціалізації їх дитини; фінансова підтримка сім’ї.
Профілактика формування патофізіологічних передумов епілептогенезу.
- достатній сон;
- заборона шкідливих звичок, фізичних та емоційних перевантажень;
- пересторога щодо гіпертермії, гіперінсоляції, гіпервентиляції;
- пересторога щодо самостійного перебування у воді;
- пересторога щодо довготривалого перегляду телевізійних передач.
С увеличением времени регистрации ЭЭГ возрастает ценность получаемой врачом информации.
Возможность «поймать» патологические изменения активности мозга или клинически проявившийся приступ.
Позволяет дифференцировать эпилепсию с приступами неэпилептического характера.
В отличие от рутинной ЭЭГ длительная регистрация (мониторинг) позволяет получить целостное представление о паттерне биоэлектрической активности головного мозга, оценить созревание центральной нервной системы.
ВЭЭГ МОНИТОРИНГ НЕОНАТАЛЬНЫЙ (ДО 1 ГОДА)
Неонатальный видео ЭЭГ мониторинг является единственным способом, который позволяет с высокой точностью отличить эпилепсию от других пароксизмальных состояний, так как в неонатальном возрасте судороги часто протекают атипично, фрагментарно, в связи с чем их клиническая диагностика представляет трудности.
Исследование ведётся по стандартной схеме. При необходимости, особенно у детей, последовательность записи сна и бодрствования может изменяться, в зависимости от потребностей пациента.
ЭЭГ МОНИТОРИНГ НОЧНОЙ ИЛИ ДНЕВНОЙ
Видео ЭЭГ мониторинг сна позволяет распознать характер приступов и провести дифференциальную диагностику.
- Каков тип приступов,
- Какая локализация приступов,
- Какова природа приступов.
Длительность и время проведения исследования (ЭЭГ дневной мониторинг или ЭЭГ ночной мониторинг) зависит от частоты приступов и возраста пациента.
Исследование ведётся по стандартной схеме. При необходимости, особенно у детей, последовательность записи сна и бодрствования может изменяться, в зависимости от потребностей пациента.
Показания к проведению ЭЭГ
Оценка правильного созревания биоэлектрической активности головного мозга у детей
Задержка психоречевого и психомоторного развития
Психоэмоциональные нарушения
Оценка эффективности лечения эпилепсии
Диагностика различных судорог и приступов.
КАК ПРОВОДИТСЯ ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ
1. На голову пациента надевается шапочка к которой закрепляются чувствительные датчики
2. Пациент во время обследования сидит в кресле, расслабленный, с закрытыми глазами.
3. Аппарат фиксирует активность мозга, проводя ее анализ по множеству параметров
4. Врач анализирует ЭЭГ и выдает заключение, в котором описывает основные ритмы, соответствие параметров возрастным нормам.
Электронные версии полученных данных сохраняются в нашей базе.