Затримка мовленевого розвитку — це діагноз рівня логопедії та неврології, який проявляється комплексом мовленевиих порушень:
1. затримка у формуванні звуків відповідно до віку;
2. зменшений або відсутній словниковий запас;
3. відсутність досвіду зв’язного мовлення та побудови граматично правильних фраз та речень.
Якщо правильне та своєчасне формування мовленевих навичок у дитини затримується, це призводить до соціальних та психологічних порушень, доставляє труднощі батькам, приводить до соціальної ізоляції, так, як з дитиною не грають однолітки. Затримка мовленевого розвитку призводить до недорозвинення комунікативних навичок, недостатності емоційних навичок, порушення поведінки.
Затримка мовленевого розвитку буває двох видів: порушення усного та писемного мовлення. Затримка усного мовлення має дві форми: порушення зовнішнього (фонаційного) та внутрішнього (структурно-семантичного) оформлення мови.
Порушення зовнішнього оформлення усного мовлення:
- Афонія, дисфонія — голосовий розлад через патології мовленнєвого апарату;
- Браділалія (темпова затримка мовного розвитку) — надмірно повільний мовний темп;
- Тахілалія — надмірно швидкий темп;
- Логоневроз — порушення темпоритмів через судомну готовність мовленнєвого апарату;
- Дислалія — порушення вимови звуків, але слух і мовленнєвий апарат збережені;
- Ринолалія — порушення голосового тембру через дефекти мовленнєвого апарату;
- Дизартрія – неправильна вимова через недостатність інервації мовленнєвого ппарату.
Порушення внутрішнього оформлення мови:
- Алалія — мовлення немає або присутня мовна недорозвиненість через ураження ділянок головного мозку, що відповідають за формування мови;
- Афазія — через ураження головного мозку мова втрачена повністю або частково;
- Дисграфія — дефект письмової мови;
- Дислексія — дефект читання.
Причини затримки мовленевого розвитку:
1. Медичні — комплекс патологічних процесів у мозку, які виникають:
- в процесі внутрішньоутробного розвитку плода (внутрішньоутробна гіпоксія, асфіксія, гіпотрофія, важкі інфекційні захворювання матері під час вагітності, недоношеність);
- захворювання у ранньому дитинстві (систематичні інфекційні захворювання дитини, менінгоенцефаліт, енцефалопатії тощо);
- фізіологічні патології – (туговухість, при якій мовлення формується наслідуванням, а не можливістю почути звуки;
- особливості роботи головного мозку дитини (так, якщо малюк не може визначитися з домінантною рукою (правша чи лівша), то і формування мовлення затримується через невизначеність, яка півкуля є провідною);
- генетичні фактори й причини ЗМР, що впливають на ймовірність розвитку патологічних мовних процесів. Наприклад, якщо хтось із батьків заговорив пізно, то ймовірність пізнього мовлення у дитини підвищується багаторазово.
2. Соціальні причини — комплекс факторів навколишнього середовища, які негативно впливають на розвиток мови у дитини:-
- педагогічна занедбаність — дорослі не займаються розвитком дитини, малюк росте сам по собі;
- відсутність спілкування у сім’ї — патологічний патерн, при якому сімейні розмови, якщо і виникають, то мають формальний характер;
- гіперопіка — надмірна турбота про дитину, при якій у малюка немає потреби «напружуватися», вчити слова і говорити;
- переїзд в іншу країну — якщо в період активного формування словникового запасу рідною мовою малюк потрапив в іноземне середовище, ймовірність ЗМР підвищується;
- гаджети, які пропонують дитині не живу, а механічну мову в іграх, сюжетах, мультфільмах без спонукання до повторення;
- тривала «пристрасть» до материнських грудей або соски, що призводить до неправильного прикусу та до постійної «зайнятості» мовленнєвого апарату (як навчитися говорити з повним ротом?).
Як визначити затримку мовного розвитку.
Сьогодні кількість дітей з затримкою мовленевого розвитку вище у порівнянні з минулим десятиліттям через «моду» до 3-річного віку не звертати уваги на мову дитини.
Норма розвитку мовлення у дітей 1-3 років:
- 1,5-2 місяці — малюк гулить;
- 4-5 місяців — лепече;
- 7,5-8 місяців — намагається вимовляти слова;
- 9-12 місяців — перші слова. В 1 рік — розуміння зверненої мови, вимова елементарних слів («мама», «дай» і т.д.), малюк показує або приносить предмет, про який говорить дорослий;
- 1-2 роки відбувається «лексичний вибух» — дитина говорить слова, які знала раніше, але не вміла вимовляти (пасивний словниковий запас переходить в активний). В 1,5 року у дитини сформований вказівний жест. До 2 років малюк розуміє і може виконати команду дорослого, наприклад, принести кубик або покатати машинку;
- до 3 років дитина говорить фрази та речення, навіть якщо окремі слова вимовляє погано.
Вікові рамки варіативні. Допускаються «відхилення» на пару місяців.
Ранні ознаки затримки мовного розвитку:
- до 1 року дитина мовчить або викрикує однотипні звуки;
- не сформований вказівний жест до 18 місяців;
- не реагує на звернені слова і вирази;
- не повторює почуте після 1,5 років;
- в 1,5-2 роки не показує названий дорослим об’єкт;
- до 2-2,5 років не сказала ні слова взагалі;
- до 3-х років не навчилася говорити прості фрази («де банан», «дай їсти»);
- в 3 роки може повторити речення з мультика, але не ініціює мовлення самостійно;
- жести та міміка замінюють усне мовлення.
При наявності одного або декількох симптомів зі списку — потрібна діагностика. Після консультації педіатр скеровує дитину до невролога, психолога, логопеда для уточнення причин затримки мови.
Батькам слід пам’ятати, що симптоми затримки мовленевого розвитку у дітей — це серйозно, і не відкладати на проблему, яка відгукнеться здоров’ям і благополуччям дитини в майбутньому. «Виховні тренди» і позиція «підросте — розговориться» — це зручно, але небезпечно.
Профілактика затримки мовного розвитку:
Щоб малюк розвивався правильно, а батьки до року почули заповітні «мама» і «тато», розвитком мови потрібно займатися з народження:
- розмовляйте з дитиною, розповідайте про те, що бачили, як пройшов день, діліться секретів;
- вимовляєте слова чітко і «по-дорослому» — ніщо так не затримує розвиток мови як сюсюкання і перекручування слів;
- співайте колискові та читайте казки з виразом і експресією;
- спонукайте дитину говорити та показувати предмети;
- не вмикайте телевізор або радіо в фоновому режимі;
- грайте в ігри, що розвивають дрібну моторику;
- робіть загальну і гімнастику артикуляції;
Батькам дитини з затримкою мовленевого розвитку потрібно пам’ятати, що найкращий лікар та вправи безсилі, якщо з дитиною не займаються вдома.
Також важливо пам’ятати, що затримку мовленевого розвитку часто супроводжують інші захворювання і патології: розлади спектру аутизму, синдром розладу гіперактивності та дефіциту уваги та інші. Терапія затримки мовленевого розвитку і прогноз залежать від виявлення та терапії всіх захворювань.