Незважаючи на те, що дитинство ми сприймаємо як найщасливіший період нашого життя, воно часто не позбавлене хвилювань. Хвороби та інші недуги, які вражають маленьких людей, доставляють багато хвилювань. Серед них особливу групу становлять неврологічні розлади. Якщо їх ігнорувати, вони можуть призвести до незворотних змін, тому так важлива швидка діагностика та призначення відповідного лікування.
Неврологічні розлади у дітей можуть виникати і діагностуватися як у дитинстві, так і на більш пізніх стадіях розвитку. Однак вони не завжди мають означати незворотні та невиліковні зміни – у багатьох випадках можна зупинити або уповільнити розвиток неврологічних захворювань у дітей за допомогою правильно підібраного лікування. Для цього кожному з батьків і опікунів варто ознайомитися з прикладами найпоширеніших неврологічних розладів у дитинстві. Вони можуть відрізнятися і бути більш або менш інтенсивними, можуть з’явитися у дитини на будь-якому етапі розвитку, а іноді дитина вже народжується з ними. Їх причини можуть бути різними.
На жаль, нервова система — дуже тонка система, і під час вагітності виникає багато ризиків. Важкий момент – самі пологи. Тривалі пологи є серйозним навантаженням на організм новонародженої людини. Проте кожен наступний етап життя і розвитку не позбавлений загроз. Багато захворювань можуть призвести до ускладнень, в тому числі і з боку нервової системи. Навіть незважаючи на ретельний догляд, маленька людина наражається на травми та нещасні випадки.
Які неврологічні захворювання найчастіше діагностуються у дітей і які симптоми повинні спонукати батьків пройти діагностику у дитячого невролога?
- підвищений або знижений м’язовий тонус, потрібно реагувати, коли дитина здається надто скутою або млявою, погано їсть, нахиляється тільки в один бік;
- відсутність зорового контакту, ігнорування звуків, тривалий плач, який неможливо заспокоїти;
- невиконання дій, які відповідають даному етапу розвитку, наприклад, дитина не повертається і не сидить, а у старшої дитини проблеми з самообслуговуванням тощо;
- затримка мовленнєвого розвитку або відсутність потреби в спілкуванні з оточенням;
- судоми, тремтіння рук, мимовільні скорочення, тики, порушення свідомості;
- у дітей старшого віку: заїкання, порушення мовлення, проблеми з концентрацією, запам’ятовуванням, надмірне збудження або замкнутість, нічне нетримання сечі тощо;
- затримка виконання дитиною діяльності, що свідчить про правильний розвиток. До них відносяться: сидіти, повзати, самостійно приймати їжу, ходити і говорити;
- порушення функціонування слуху, зору, рівноваги, відчуття, напруга м’язів (дитина «шльопає», або навпаки — його м’язи занадто напружені);
- поява судом, невиразної мови (особливо якщо у дитини погіршилося саме в цій області);
- порушення роботи нервів в області обличчя (неможливість зморщити чоло, втрата смаку);
- порушення свідомості, поява мимовільних рухів (тики, судоми — як в обличчі, так і в кінцівках).
Діагностика неврологічних захворювань у дітей грунтується в першу чергу на бесідах батьків і самої дитини. Лікар розпитує про тривожні симптоми, самопочуття дитини, перебіг вагітності та пологів і, якщо можливо, на основі розмови порівнює розвиток маленької дитини зі старшими братами та сестрами (що може дати певні підказки щодо діагностика генетичних захворювань). Під час цього ж візиту також проводиться базове обстеження рефлексів дитини, м’язового тонусу та діяльності лицевого і спинномозкового нервів.
Після першого візиту невролог в залежності від зроблених висновків направляє дитину на подальші обстеження, які найчастіше включають:
- дослідження крові з визначенням параметрів, які можуть вказувати на триваюче запалення в організмі; — черезродничкове УЗД;
- ЕЕГ та ЕМГ, тобто тести, які діагностують порушення біоелектричної активності мозку та м’язів;
- генетичні дослідження, спрямовані на виключення або підтвердження генетичної основи захворювання;
- комп’ютерна томографія голови та магнітно-резонансна томографія; — дослідження спинномозкової рідини;
- консультації психолога, логопеда, психіатра. За результатами обстеження, невролог призначає лікувальну та реабілітаційну терапію. Швидка діагностика та лікування допомагають вилікувати чи зменшити вираженість симптомів та поліпшити якість життя дитини.